Більш як дві тисячі років тому людство у світі переступило межу і чашу терпіння Божого. Гріх заполонив увесь світ настільки, що за беззаконня людей його потрібно було б вже знищити. І Господь-Творець, не бажаючи погибелі свого творіння – людини, вчиняє справу любові – віддає свого єдинородного Сина на смерть. Сам Бог воплощається в людське тіло, І Сам, не маючи і тіні гріха, бере на себе гріхи усього людства. Сам Творець вселенної ходить по землі, призиває до покаяння, до зміни життя, до жертовності, до любові, терпить побої, приниження, муки і позорну смерть на хресті. На третій день Христос Воскресає і своїм Воскресінням дарує Спасіння усім людям. Усім – хто вірує в нього і творить діла любові. Ось чому народження Спасителя знаменувало Нову еру. І хоч сьогодні не всі пам’ятають про суть свята, цей день посідає особливе місце в житті кожної людини. Щороку на богослужінні ми знову реально переживаємо ті історичні події – ангел, убогі і бідні пастухи, печера з вівцями, звіздарі зі Сходу несуть дари, а Пречиста Діва Марія взяла на Свої руки Божественного Богомладенця.

В монастирі святих Царствених мучеників в с. Кислівка та на Подвор’ї святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в м. Тараща богослужіння звершувалось вночі – починаючи з третьої години. Так саму як в ту ніч ми зустрічали Народженого у світ Спасителя. Продовжилось святкування у другій половині дня. Після вечірнього богослужіння у нижньому храмі сестри разом із маленькими прихожанами приготували костюмований святковий виступ із колядками та піснями. Прикрашений вогниками храм  створював особливу атмосферу свята. Ось перед нами дві дівчинки – Марійка та Марфушка. Одна швидка та проворна, а інша ледача і неповоротка. В цю різдвяну ніч їм випаде багато пригод. І Марфушка обов’язково зміниться, стане кращою та добрішою. Діти славили народженого Христа, читали вірші та співали пісень. Учні Степківської Недільної  школи також представили свою костюмовану виставу. На свято завітали гості із Києва, Рокитного, Кагарлику, Таращі та інших місць.

Традиція ставити різдвяні вертепи йде в глибину століть, і має на меті донести до всіх у світі людей радісну звістку про Новонародженого Христа-Царя. Здавна на Русі діти та дорослі ходили по хатах, співали колядки, ставили лялькові вертепи. Робили це не заради винагороди, а заради Бога і ближніх.

З привітальним словом до гостей свята звернувся настоятель монастиря архім. Тріфон (Зінченко). Особливу увагу батюшка звернув на те, щоб батьки старанно займалися вихованням підростаючого покоління, вкладали їм в душу основи віри, нравственності, моралі. Адже сьогоднішні малюки – це майбутні президенти, політики, діячі, науковці. І саме від нас залежить, які вони стануть. Людина в своєму житті проходити три етапи розвитку – в утробі матері, на нашій землі, і третій етап – це вічність. Яка вона буде – залежить від нас. Сьогоднішнє життя – це тільки підготовка, як до випускного іспиту. Чого ми більше назбираємо – добрих чи поганих справ, чи ми виправимося, покаємося, а чи навпаки, будемо множити зло і беззаконня? Все залежить від нас самих. І не тільки наше життя, а життя цілої планети. Святі отці говорять, що покаяння одного грішника змінює долю усього світу. Тож дай Бог не лінуватися і працювати над собою. Виховуватися самим і виховувати своїх дітей.

Після вистави малеча отримала подарунки і всю дітвору запросили на солодкий стіл, а дорослі мали змогу отримати привітання із ялинки – це листівки із висловами святих отців, кому що Господь пошле, на що потрібно звернули особливу увагу. Записочка – благословення на цілий рік.

Святковий вечір закінчився, але Різдвяні свята ще тривають: Святки до 18 січня; святкування Хрещення – до 25-го числа. Служба в монастирі звершується щоденно. Вранці о 7.00, ввечері о 16.00.